Виховання подорожами

 12-04-2018 17:57 

Палиці для селфі,хрестики в списку пам’яток,публікації власних світлин на тлі Ейфелевої вежі чи Колізею не мають нічого спільного з тими мандрівками, які влаштовували собі наші предки зі шляхетських українських родів,закінчуючи науку в котромусь з університетів Європи. Такі мандрівки були свого роду ініціацією перед вступом до дорослого життя через знайомство з культурою та звичаями інших народів,адже кожна подорож у ті небезпечні шляхи могла закінчитися фатально. Юний шляхтич, вчорашній спудей, навіть з невеликими статками міг розраховувати на підтримку осіб, до яких мав рекомендаційні листи, іноді залишався на кілька місяців попрацювати секретарем чи знайомився з новинками науки і техніки, часом продовжував навчання у відомого професора чи займався мистецтвом. Він повертався додому з багажем усіх знань, які тільки бажав здобути.

Ця гарна традиція була перервана залізною завісою, яку встановив комуністичний режим на десятиліття у Радянському Союзі. І не кажіть мені, що її неможливо відновити. Пізнання реалій інших країн, як цивілізованих,так і екзотичних,необхідне кожній молодій людині для того, щоб вона врешті могла принести користь своїй Вітчизні. Тільки так можна подолати наслідки ізоляції трьох поколінь і провести справжні реформи, а не їх імітацію. Тисячі молодих людей з України щороку виїжджають за кордон навчатись чи заробляти гроші, а не подорожувати, бо корупція і мракобісся на Батьківщині не дають їм змоги реалізувати себе. І ніхто за ними не шкодує: ні університети, ні бізнесові структури, ні влада. Гроші з бюджету викидають на вітер, що віє на Захід. Очевидно, що врешті людський капітал деградує настільки,що держава просто припинить своє існування. Бо держава як і народ не може існувати без еліти, освіченого і культурного прошарку. Саме держава повинна бути зацікавленою в тому, щоб молоді люди після таких подорожей-ініціацій знали,що в Україні на них чекає робота за фахом з гідною оплатою,а не морок совка. Замість того,щоб утримувати армію непотрібних чиновників і силу-силенну псів режиму,слід вкладати кошти в освіту, науку і культуру нового зразка. Подорожі – це дуже важливий елемент навчання. А батьки, які виховують невігласів та утриманців,купуючи дипломи своїм дітям, повинні замислитись врешті над тим, що чинять вельми недобре.

Немає нічого на світі важливішого,ніж розвиток особистості, яка стає завдяки цьому вільною людиною, а не рабом своїх потреб чи заручником стереотипів суспільства.Яка користь з дорогих гаджетів,статусних лахів,квартир і автівок, коли ти не цікавий і не потрібний нікому,бо не знаєш жодної іноземної мови,не вмієш провадити бесіду в будь-якому товаристві, не читаєш книг, не відвідуєш музеїв? Ти приречений на жалюгідне існування в скляній банці з собі подібними. Кризова економічна ситуація в родині, втрата місця праці можуть за одну мить перетворити тебе на безпорадну істоту, тоді як знання і досвід,вміння давати собі раду всюди,куди закине тебе доля, подарують тобі новий шанс.


Галина Пагутяк,  https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/vyhovannya-podorozhamy