О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Убивство Хангошвілі: у справу вступає «Вимпел»

 19-02-2020 22:55 

Тепер ми принаймні твердо знаємо, що берлінські, чеченські або грузинські бандити-мафіозі не причетні до цього

Група розслідувачів із Bellingcat, Der Spiegel і The Insider знайшла нові переконливі докази того, що кілер Вадим Красиков, який розправився з грузинським чеченцем Зелімханом Хангошвілі в Берліні, мав найтісніші зв’язки з ФСБ. Їм удалося з’ясувати номер мобільного телефону, яким він користувався в Росії, хоча ні на ім’я Красикова, ні на ім’я його дружини ніколи не видавала сім-карт жодна російська компанія стільникового зв’язку. Утім, розслідувачам удалося знайти номер телефону, залишений у ДШБДР під час реєстрації автомобіля дружини Красикова. У компанії стільникового зв’язку, що видала відповідну сімку, про Вадима Красикова нібито нічого не чули. А якщо навіть і чули, то не підозрювали, що видали сім-карту його дружині. Отримавши доступ до даних про дзвінки з цього номера, розслідувачі встановили номер, на який із нього телефонували найчастіше. Цим номером, що цілком природно, виявився номер мобільного самого Вадима Красикова. За даними про дзвінки з цього номера, а також за інформацією про базові станції, де він реєструвався, розслідувачі встановили зв’язок «берлінського вбивці» із ФСБ.

Тут у мене одразу виникають запитання. Список дзвінків із чужого мобільного номера із вказівкою абонентів, з якими було встановлено зв’язок, а тим більше зі встановленням місця перебування цих абонентів (про це йтиметься далі), просто так не отримати. Компанії видають його лише представникам правоохоронних органів. Але дуже важко уявити собі, що хто-небудь зі співробітників поліції, представників прокуратури або ФСБ, навіть за дуже великі гроші ризикнув би пробити дзвінки Красикова. Адже він повинен був розуміти, що це смертельно небезпечне заняття, оскільки отримані дані будуть рано чи пізно опубліковані. Якщо спецслужби потім з’ясують, що даний конкретний співробітник допомагав розслідувачу, то в кращому разі ув’язнять, і надовго, а в гіршому — взагалі в живих не залишать.

Крім того, розслідувачі дізналися номер нової сім-карти, яку Красиков використовував для поїздки до Європи. Завдяки цьому стали відомі місця в Парижі і Варшаві, які він відвідував перед тим, як вирушити до Берліна.

У результаті розслідування з’ясувалося, що планування операції з ліквідації Хангошвілі розпочалося не пізніше березня 2019 року. Найчастіше Красиков телефонував Едуарду Бендерському, ветерану і голові благодійного фонду спецпідрозділу ФСБ «Вимпел». Із лютого по серпень вони розмовляли не менше 20 разів. Бендерський є власником кількох ПОП, а також очолює російсько-іракську ділову раду, у зв’язку з чим здобув ексклюзивне право на охорону російських нафтових об’єктів в Іраку. Бендерський і Красиков зідзвонювалися 3 липня, коли Вадим Миколайович повернувся з Брянська, де робив паспорт на ім’я Соколова, а також 28 липня, після повернення Красикова з Петербурга, де він для візових цілей одержав документи про працевлаштування в ЗАТ «Руст». Остання розмова відбулася 13 серпня, за три дні до від’їзду Красикова-Соколова до Парижа. Звідти він для конспірації заїхав до Варшави і тільки потім попрямував для виконання до Берліна. Сам Бендерський у розмові з The Insider заявив, що з Красиковим він не знайомий, але матеріали розслідування свідчать про зворотне.

За версією розслідувачів, Бендерський представляв начальника Центру спеціального призначення ФСБ, генерал-полковника Олександра Тихонова, свого великого друга. За три тижні до своєї поїздки до Берліна Красиков почав уперше зв’язуватися, і доволі часто, з трьома, менш високопоставленими, проте, на відміну від Бендерського, чинними співробітниками «Вимпела» (таким був принаймні один із них). Не виключено, що вони вказали йому, де і як можна роздобути зброю в Берліні.

За допомогою даних про дзвінки журналістам удалося встановити і декілька точок, поряд із якими телефон Красикова найчастіше реєструвався в мережі. Як розповів Радіо Свобода аналітик Bellingcat Христо Грозєв, з початку березня Красиков почав тісно спілкуватися з колом із приблизно 12 осіб, пов’язаних з організацією колишніх спецпризначенців «Вимпела». Як мінімум один із них був чинним співробітником цього підрозділу. За словами Грозєва, аналіз переміщень Красикова виявив, що він відвідував не лише приватне охоронне підприємство «Вимпел-А», яке належить Бендерському, а й Національний антитерористичний центр і аналітичний центр ФСБ у Москві на проспекті Вернадського, 12, корпус 4, Центр спеціальних операцій ФСБ у Балашисі та тренувальний полігон цього центру в селищі Аверкієве. На цьому полігоні він провів цілих 4 дні у квітні 2019 року.

Свій другий мобільний Красиков залишив у Москві, а для Європи узяв інший мобільний телефон, який активував 15 серпня, за два дні до вильоту з Москви, на своє вигадане прізвище «Соколов». За словами розслідувачів, «Bellingcat» удалося отримати білінг і цього телефону, і, як виявилось, хтось уже встиг сфальсифікувати дані в ньому: і зазначений час з’єднань, і номери веж постфактум були змінені. На щастя, конспіратори діяли ліниво, тому нам вдалося зрозуміти алгоритм, за яким змінювалась інформація, і встановити майже всі дані за часом і місцем з’єднань. У Росії Красиков практично не використовував цей телефон, здійснивши єдиний дзвінок 15 серпня до туристичного агентства, аби забронювати готелі у Варшаві і Парижі. 17 серпня, судячи з білінгу, він весь день провів удома і о 6 вечора вирушив до Шереметьєво. О 19:13 рейсом Air France він вилетів до Парижа».

Європейські подорожі кілера являють собою особливий інтерес. 19 серпня уявний Соколов старанно відвідав паризькі визначні місця: Лувр, Ейфелеву вежу, Єлисейські поля, базиліку Сакре-Кьор, Будинок інвалідів і церкву Мадлен. Очевидно, він урахував помилку Петрова і Боширова, які так і не дісталися Солсберійського собору, і принагідно готовий був розповісти під телекамеру все про пам’ятні місця Парижа. Щоправда, всі ці об’єкти культури Красиков відвідав лише на третій день свого візиту до столиці Франції. Що він робив у перші два дні, поки що залишається загадкою, але явно не пам’ятками милувався. 20 серпня Красиков вилетів до Варшави. Тут він пам’ятки почав відвідувати вже у перший день, а на другий день разом із російськомовним гідом відвідав Вілянувський палац. Вечори ж старанно проводив у готелі. Там він 22 серпня і залишив свій мобільний, який був увімкнений, але жодних дзвінків по ньому не було. Очевидно, цього дня його власник вирушив до Берліна, причому не літаком, оскільки серед авіапасажирів не був зареєстрований, а або поїздом, або автобусом, або на автомобілі. Ймовірно, він планував повернутися до Варшави, чому і мобільник залишив у готелі. 23 серпня об 11.58 Красиков убив Зелімхана Хангошвілі двома пострілами в голову, але невдовзі був схоплений поліцією.

Розслідувачі вважають, що вбивство Хангошвілі було санкціоноване — як мінімум — на рівні глави ФСБ, допускаючи, втім, що команда надійшла з Кремля. Справді, жодна асоціація відставних співробітників «Вимпела» або будь-яких інших підрозділів ФСБ не змогла б забезпечити відвідини кілером надсекретних бази ЦСП ФСБ в Балашисі, полігону цього ж Центру в Аверкієвому або Національному антитерористичному центрі. Це під силу лише чинним і високопоставленим чекістським начальникам.

Усі ці міркування уявляються логічними і правильними. Однак, вважаю, у розслідуванні може бути один нюанс. Залишений у варшавському готелі мобільний Красикова-Соколова напевно рано чи пізно опинився в руках берлінської поліції. І від неї, швидше за все, журналісти й отримали дані про європейські дзвінки кілера. Що ж до місця розташування і назв об’єктів, звідки він телефонував у Москві та її околицях, то цю інформацію цілком міг повідомити і сам Красиков-Соколов, за умови, що він пішов на повну співпрацю зі слідством, щоб не повторити сумної долі тих кілерів, які надто багато знають, а тому довго не живуть. Така версія в будь-якому разі не применшує великої роботи журналістів-розслідувачів, які зібрали велику доказову базу тісних зв’язків Красикова-Соколова з ФСБ. І ці факти повністю спростовують слова Путіна про вбивство Хангошвілі: «Я не знаю, що з ним сталося. Це бандитське середовище, і там може статися все що завгодно». Тепер ми принаймні твердо знаємо, що берлінські, чеченські або грузинські бандити-мафіозі до цього не причетні.

Газета "День":
№31, (2020)


Борис СОКОЛОВ, професор, Москва,  https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/ubyvstvo-hangoshvili-u-spravu-vstupaye-vympel


рейтинг: 20
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: