О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Знімаючи репортаж в зоні АТО, кореспондент СТБ дізналася, що її друг – терорист. ВІДЕО

 19-09-2014 13:47 

Кореспондент програми «Вікна-новини» Олена Шевчук, знімаючи спеціальний репортаж у зоні АТО про братовбивчу війну, навіть не підозрювала, що цей сюжет обернеться для неї особистою трагедією. Під час підготовки матеріалу виявилося, що один із героїв майбутнього репортажу — Оленчин знайомий з військової академії, котрий нині воює на боці терористів проти своєї Батьківщини та колишніх однополченців. Як Олені Шевчук вдалося справитися з емоціями і відзняти доленосний сюжет, журналісти сайту STB.UA дізналися із перших вуст.

Див. Натуральне жовто-блакитне мило для справжніх патріотів! ДСТУ

Олено, розкажи, будь ласка, як тобі працювалося над зйомками сюжету, знаючи, що один із героїв майбутнього матеріалу твій знайомий, котрий перейшов на бік окупантів?

Так, дійсно, другий герой мого спец репортажу – молодий десантник, лейтенант Ярослав Аніка. Це особисто мій знайомий. Коли я працювала у військовій академії, він там навчався. Він був одним з кращих десантників курсу, з яким, до того ж, ми товаришували. Я довго вагалася, чи треба це показувати. Адже це і моя трагедія. Ми взагалі не зрозуміли, він же наш, як це могло статися? І після довгих роздумів та переживань, я, нарешті, наважилася про це розповісти.

Я написала Ярославові, що хотіла б взяти у нього інтерв’ю, але лише в тому разі, якщо він дасть мені якісь гарантії безпеки. Він відписав: «Почекай ще трохи, вже скоро ми на вашу територію прийдемо і там вже гарантії безпеки будуть». Ці рядки він написав зі смайликами, наче жартував, але мені в той момент було зовсім не до сміху. Мені стало дуже страшно.

Він розповідав тобі чому перейшов на бік російських окупантів?

Їх переманював особисто Гіркін (Прим.ред. – Гіркін – колишній лідер терористичної організації «ДНР»). Він запропонував те, що ми й показали в кадрі: гроші, перевезення родини і нове помешкання у Росії. А у випадку мого друга, я зрозуміла, що в нього це дійсно щось ідейне. Ярослав родом з Лисичанська, Луганської області і йому було важко зробити вибір. Але батьки його підтримали.

Див. Як швидко відновитися після травм. Відчуй справжній результат!

Мені здається, Ярославові зараз теж нелегко. У цій війні загинув його товариш, їхні ліжка у казармі під час навчання були поруч. Але той хлопець не став переходити на бік терористів, він до останнього воював на боці України. Коли були обстріли, Ярослав знав, де стоять українські війська і в той момент він телефонував своєму товаришеві, щоб спитати чи потрапили їхні кулі у них. Це була ніби гра. Але Ярослав тоді подумати не міг, що то була їхня з другом остання розмова. Хоча Ярослав сказав мені по телефону, що він досі хоче від’єднатися від України.

Олена Шевчук, знімаючи спеціальний репортаж у Зоні АТО про братовбивчу війну, навіть не підозрювала, що цей сюжет обернеться для неї особистою трагедією

А як знайшли інших героїв для репортажу?

Мені здавалося що історія про Ярослава страшна, а коли мені трапилася історія двох рідних братів Олексія і Володимира Мартинюків, що воюють один проти одного, стало ще гіркіше. Адже це рідні люди… В мене є рідна сестра, і я навіть подумати не можу, що ми можемо не спілкувалися стільки часу і думали про вбивство одна одної. Напевно, цю історію я повністю пропустила через себе. Дуже важко було записати ці інтерв’ю.

СТОП пародонтоз! Vivax dent. Спеціальні ціни!

А третя історія про хлопця, чия мати випадково дізналася про те, що син воює на боці терористів. Його рідний брат служить в Національній гвардії, а він сам в ДНР. Мама побачила сина на російському телеканалі, тоді й з’ясувалося, що син висловлювався проти України. Мати дуже переживає, плаче, тому що вона до цього часу навіть не знала, де її дитина. Адже одного разу, йдучи з дому, він просто сказав, що йде до друзів, після чого він не повернувся. Півроку мати оплакувала живого сина.

А тобі особисто, під час поїздки в зону АТО не страшно було дивитися фактично в очі смерті?

Це вже не перше відрядження до АТО. Перше було страшнішим. Ми тоді залишилися на дві доби на блокпосту під обстрілами. Вперше в житті я взагалі не спала дві доби, тому що ми просто не могли заснути. Цього разу було спокійніше. Важко було пережити перший обстріл, далі це сприймається як салют.

А що не вдалося записати або показати в кадрі?

Дещо про цього ж Ярослава Аніку. Зараз всі десантники оголосили на нього полювання. У них вже був близький бій, там був Аніка і він стріляв у хлопців, з якими вчився п’ять років, тому вони так розізлилися. Мені не вдалося записати цих парубків, тому що вони були в Луганському аеропорту і ми просто туди не дісталися.

Див. 100% натуральні мила ручної роботи. Навіть для малечі (з 6 місяців). ДСТУ

Ви зі знімальною групою були там, де знаходяться зараз солдати і бачили їхній побут. Чого у них зараз не вистачає?

Це на початку у них багато чого не вистачало, а зараз всі вони просто дуже втомились. Дуже цікаво, коли до них приїжджаєш, щоб дістати якісь новини звідти, а вони, навпаки, мене питають про те, що там у Києві, що показують в новинах, коли це все закінчиться. Також волонтерський рух дуже активно працює, тому хлопцям багато чого передають. Завжди, коли ми їдемо, ми теж передаємо на різні блокпости передачі від батьків, родичів або просто від себе. Бронежилети і харчування у них вже є.

А який настрій військових?

В них завжди наче такі усміхнені обличчя, якщо тільки вони не повернулися після боїв, коли хтось загинув. Звичайно, це дуже важко переживати, але мені здається, що в них дуже потужний бойовий дух. Те, що зараз відбувається перемир’я, мені здалося, вони досить боляче сприйняли. Вони вважають, що треба відвоювати наші території , а не миритися з цим. Всім набридла війна, всі хочуть додому і це перемир’я та незрозумілі накази дуже їх дратують.

А над яким матеріалом працюєш зараз?

Розслідуємо факти заробляння на війні. І в нас є безліч доказів того. Також самі бійці звертаються до нас, збирають ці докази. Дуже багато людей загинули і коли ти розумієш що те, що могло їх врятувати їм ще й продавали, це жахливо.

Див. Органічна косметика та натуральні мила ручної роботи. ДСТУ. Зроблено в Україні :)

Подивитися спец. репортаж Олени Шевчук можете прямо зараз:


stb.ua


рейтинг: 22
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: