|
|
Мого діда Мефодія з с.Дяківці, Літинського району розкуркулили в 1931 році і вислали на будівництво Бєломорканалу.
Все забрали до крихти, піч розвалили, вікна повибивали, це було зимою, а бабцю Оляну вигнали з малими дітьми. Всього у бабці було 13 дітей. Моєму батькові Андрею в 1933 році було 6 років, і щоб вберегти його від голодної смерті, бабця повела його в Вінницю за 50 км і привела до дитячого будинку, та пустила поміж дітьми в надії? що його заберуть разом зі всіма.
А сама пішла назад в село. Але батька не взяли в дитбудинок і він сам в 6 років, скільки днів невідомо, добирався додому, в час коли були випадки людоїдства...
А ,чуваш за національністю, батьки якого приїхали в Україну після війни, ще в 80 роки сперечався зі мною до крику, що голоду не було й що в чувашії в колгоспах на трудодні мед давали ... отака історія моєї сім'ї по батьківські лінії
Alexander Zhovmir
<<Вернуться в раздел
Добавить комментарий
|
