О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


"Іранський день бабака" Тегеран знову прагне ядерності.

 17-06-2018 19:36 

Іран почав нові ядерні ігри.

Як повідомив іранський віце-президент, голова Організації з атомної енергії Ірану Алі Акбар Салехі, на атомній електростанції Натанз розпочали будівництво центрифуг для збагачення урану.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї розпорядився, щоб Організація з атомної енергії Ірану негайно налагодила підготовку до збагачення урану, якщо ядерна угода, підписана у 2015 р. між шістьма державами — США, Францією, Великою Британією, Китаєм, Росією і Німеччиною — буде зруйнована після виходу з неї Америки.

"Після наказу верховного лідера ми впродовж 48 годин підготували цей центр. Сподіваємося, що об'єкт буде завершений за місяць", — наголосив Салепі, виступаючи на державному телебаченні, передає Reuters.

Утім, державний секретар США Майк Помпео після озвучених Тегераном планів збагачувати уран написав у Twitter: "Ми спостерігаємо за інформацією, що Іран планує збільшити збагачувальні можливості. Ми не дозволимо Ірану розробляти ядерну зброю. Ірану відома наша рішучість. Це приклад того, як Іран по-дурному розбазарює свої ресурси. Нікого не повинно дивувати, якщо в Ірані триватимуть протести"".

Схоже, Тегеран перестає вдавати, що хоче врятувати ядерну угоду, і починає маневрувати, аби просто затягнути час. А потім має намір поставити світову спільноту перед фактом, що він уже став ядерною державою, як це зробили свого часу Індія і Пакистан.

У такому разі одночасно валиться вся дотеперішня концепція ядерного стримування і нерозповсюдження ядерної зброї. Плюс нагадаємо про іранську балістичну ракетну програму (адже ніхто не потребує таких ракет для оборони), агресивну регіональну політику і підтримку Іраном терористів.

Вихід США з угоди з Іраном є добре прорахованим кроком. Крім того, що Вашингтон має на меті істотно знизити доходи Тегерана від продажу нафти, перекривши цим самим фінансові надходження для його ядерної та військової програм, він ще й здатен істотно зменшити ресурси, які режим мулл виділятиме на озброєння та утримання Корпусу вартових Ісламської революції. Що може усунути мотивацію в частини персоналу Корпусу вартових під час можливих протестних виступів іранського населення і масового виходу його на вулиці. А це розхитуватиме стійкість влади ісламських фундаменталістів.

У іранців є два варіанти: або вони погоджуються на вищі витрати (при цьому намагаючись переконати європейців не повторювати рішення американців), що, швидше за все, є найбільш імовірним сценарієм, або вийдуть з угоди. Якщо вони виберуть останнє, то Європі доведеться, за прикладом Америки, впроваджувати санкції, зважаючи на те, що інші можливості для стримування ядерної програми Ірану вичерпано.

Намагаючись утримати угоду з Іраном, Європа пробує продемонструвати йому, що вона в цьому питанні дотримується своєї особливої позиції й не проти продовження дії документа, — а тим часом хоче засвідчити США, що старається грати за американськими правилами, якщо зберегти угоду не вдасться.

Постають два запитання. Перше: якщо ЄС змушений буде діяти у фарватері рішень Америки, то чи зможе він робити обмежені кроки, аби не втратити певний бізнес із Іраном? Адже це рішення здатне вимити чимало іранських компаній з Європи, не замістивши їх американським бізнесом.

Друге: якими будуть кроки Ірану у відповідь? Чи він спробує діяти різко, шукаючи можливостей адекватно відповісти, чи займе вичікувальну позицію й почекає до осені? Це забезпечить йому ширше поле для маневрів щодо Європи. Адже, за певних обставин, Тегеран міг би погодитися на зміни в ядерній угоді і доопрацювання в рамках Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA).

У такому разі в Тегерані націлені почекати результатів виборів до американського Конгресу, які мають відбутися в листопаді. Оскільки ж американські санкції повністю набирають чинності в листопаді 2018 р., то тут можливі варіанти.

Для президента США Дональда Трампа, крім усього іншого, в іранському питанні важливо те, що він зможе виконати свою передвиборну обіцянку й відмовитися від Спільного всеосяжного плану дій, угоди, укладеної його попередником Бараком Обамою.

Якщо ж угоду JCPOA відновить Конгрес, який контролюватиметься демократами, — то й це влаштовує Трампа, оскільки означатиме, що на нього не ляже відповідальність за жодні наслідки виходу з цієї угоди. І він зможе звинувачувати Конгрес у тому, що йому завадили повністю реалізувати свою обіцянку.

Для Євросоюзу ці ігри навколо угоди з Іраном можуть загрожувати не тільки поглибленням розбіжностей із Вашингтоном, а й послабленням політичного впливу Європейського Союзу на міжнародному рівні. Оскільки це вкотре продемонструє, що європейці не мають єдиного бачення, їм важко узгодити свої позиції, а тим паче — говорити "одним голосом", і вони не готові до швидких скоординованих рішень. Власне, на це й розраховують у Тегерані.

Як стверджується в новому аналізі тель-авівського Інституту досліджень національної безпеки (INSS): "Іран сподівається продовжити дію ядерної угоди, вірячи в те, що політичні й дипломатичні методи можуть виявитися успішними. Незважаючи на це, іранське керівництво братиме до уваги можливість того, що Європейський Союз вийде з угоди вслід за Сполученими Штатами. Готовність Ірану до будь-яких несподіваних сценаріїв щодо ядерної угоди спонукає Тегеран зміцнювати свої міжнародні відносини з іншими країнами світу, а не зациклюватися на введенні санкцій США. Повернення економічних санкцій стосовно Ірану підштовхуватиме його до концентрації уваги на посиленні безпеки та засобах збереження чинної влади".

Саме в такому руслі діяв президент Ірану Хасан Роухані, коли обговорював із президентом Росії Путіним ситуацію після виходу з ядерної угоди США. Ця зустріч відбулася під час дводенного саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Китаї.

Роухані назвав "незаконним" вихід у травні США з ядерної угоди, укладеної між світовими державами та Іраном. А роль Росії в реалізації угоди він охарактеризував, як "важливу й конструктивну".

Російська Федерація хоче використати цю ситуацію у своїх цілях. Путін під час зустрічі з Хасаном Роухані наголосив: "Іран давно бере участь у роботі Шанхайської організації співробітництва. Ми знаємо про ваше бажання вести цю роботу в повноформатному режимі. Наша позиція, позиція Росії вам відома: ми будемо його підтримувати".

Своєю чергою, Роухані підкреслив, що двосторонні відносини між Росією та Іраном "з кожним днем розвиваються". Він також зазначив, що Росія й Іран мають налагодити серйозніший діалог щодо одностороннього виходу США з ядерної угоди з Іраном.

За цих обставин найбільшу вигоду від недавнього рішення Вашингтона може отримати Китай, оскільки санкції, впроваджені Сполученими Штатами, дають Пекіну додатковий аргумент, аби переконати Тегеран продавати нафту за юані.

А в далекосяжній перспективі це може сприяти інтернаціоналізації китайської валюти, можливостей чого вже багато років шукає китайська влада. Китай — найбільший покупець іранської нафти. Хоча санкції США можуть перешкодити Китаю купувати іранську нафту, а зменшення поставок цієї сировини на міжнародних ринках здатне підвищити її ціну.

Швидше за все, рішення президента США Дональда Трампа вийти з ядерної угоди з Іраном ґрунтувалося на інформації, отриманій американцями від ізраїльської Служби зовнішньої розвідки (Мосад), якій вдалося захопити повний архів іранського секретного ядерного проекту "Амад" і переправити його на територію Ізраїлю. Ідеться про 100 тисяч документів: креслень, паперів, папок і СD-носіїв. Це дало всі підстави вважати, що Іран і далі таємно продовжує свої ядерні дослідження та розробки у військових цілях.

І хоча дехто почав сумніватися у справжності зазначеного архіву, та підробити можна десяток-другий документів, а не інформаційний масив у 100 тисяч матеріалів. Фантастична операція, проведена ізраїльтянами, як ніколи раніше дає можливість відстежити повну картину ядерної програми, яку намагався приховати Іран.

Саме ядерній загрозі з боку Ірану була присвячена недавня чотириденна європейська поїздка прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, під час якої він зустрівся з національними лідерами в Берліні, Парижі та Лондоні.

На цих зустрічах, незважаючи на помітно різні погляди на ядерну угоду з Іраном, Нетаньягу намагався переконати європейських лідерів співпрацювати з Ізраїлем у питаннях балістичного ракетобудування в Ірані та регіональної стабільності. Що можна розглядати як важливий етап довгострокової кампанії "стирання" розбіжностей між ізраїльтянами і Європою.

Б.Нетаньягу підкреслив: "У нас спільні цілі, одна з яких — переконатися в тому, що Іран не отримає ядерної зброї. Вони отримали великі гроші і кредити на мільярди доларів, які витратили не на те, щоб зробити Іран більш помірним, а на підживлення своєї імперської мрії про захоплення Близького Сходу — Ємену, Сирії і так далі. Тому ця угода всебічно погана.

Ми не дозволимо Ірану закріпитися в Сирії для досягнення заявлених ним цілей. Я кажу "заявлених", бо кілька днів тому вони знову декларували намір знищити Ізраїль.

Вони хочуть доправити до Сирії летальну зброю, щоб мати можливість обстрілювати ракетами всю територію Ізраїлю, і ми не збираємося сидіти й чекати, коли це станеться. Ми цьому протидіємо".

Блог Віктора Каспрука: https://viktorkaspruk.wordpress.com/


Віктор Каспрук,  https://dt.ua/international/iranskiy-den-babaka-280765_.html


рейтинг: 43
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2018 Разработка: