О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Загроза глобальної кліматичної катастрофи: тут і сьогодні
Стаття 3. Концепція ІРСС: боротися і не здаватися

 08-04-2009 14:34 

Згадана вже ІРСС (куди входять представники понад 100 країн) ставиться до проблеми принципово інакше, сказати б, традиційно-алармістськи. Їхні періодичні звіти, зазвичай приурочені до самітів G-8, ведуть мову про економічно доцільні для світової спільноти шляхи і методи попередження катастрофи, спричиненої глобальним потеплінням. "Я вважаю, що цей [четвертий – С.Г] звіт покращить поінформованість громадськості з питань інтенсивності зміни клімату, на яку може очікувати планета, а також впливу глобального потепління і заходів, які можна адаптувати для скорочення викидів парникових газів, враховуючи відносно низьку вартість цих дій", - наголошував 2007 року голова цієї групи Раджендра Пачаурі. Перед цим був так званий Третій звіт. Згідно з даними IPCC, з одного боку, середня температура у світі піднялася більш, ніж на 2°С у порівнянні з температурою передіндустрального періоду, а до того ж у період 1970-2004 років на 70% зросли викиди парникових газів, в основному за рахунок використання енергії викопного палива та вирубки лісів, - а це якраз і посилює глобальне потепління; з іншого боку, щоб стримати глобальне потепління і, на думку експертів групи, щоб запобігти кліматичній катастрофі протягом найближчих десятиліть за допомогою підвищення енергоефективності й використання новітніх технологій, потрібно витрачати не менш, ніж 0,12% щорічного світового ВВП. Якщо цього не робити, то до кінця чинного сторіччя середні глобальні температури виростуть щонайменше на 2,5°С у порівнянні х тими, що були на початку ХХ століття. У всіх частинах земної кулі таке підвищення потягне за собою загострення нестачі води, підвищення рівня моря і зникнення рослинних та тваринних видів. Густо заселені райони, яким загрожуватиме затоплення, розкидані по всьому світу, серед них такі розташовані у мегадельтах міста, як Шанхай, Калькутта і Дакка. Проте навіть витрати у межах 0,12% глобального ВВП не дозволять повністю спинити підвищення температури, а лише істотно сповільнять його і не дадуть перейти межу у 2°С за два століття. Рівні концентрації парникових газів для цього слід стабілізувати в діапазоні 445-490 част./млн. еквівалента двооксиду вуглецю. Рівні викидів мусять почaти знижуватися принаймні з 2015 року, і чим помітнішим стане таке скорочення, тим менш серйозними будуть наступні наслідки зміни клімату.

"Скептики завжди стверджували, що такі заходи призведуть до краху світової економіки", - зазначив Ганс Веролм, директор кліматичної програми Всесвітнього фонду дикої природи. А тим часом усе навпаки: Ганс Верлом додав, що вартість бездіяльності в 20 разів перевищить вартість оновлення технологій. Адже 40% рішення, наголосив він, це покращення енергоефективності існуючої інфраструктури.

Проте так чи інакше, навіть при оптимальних розмірах витрат на боротьбу з техногенним впливом на довкілля, висліди вже скоєного будуть воістину грандіозними. Пов’язана з глобальним потеплінням зміна глобальної структури атмосферної циркуляції, тобто шляхів переміщення циклонів і антициклонів, призведе в цілому по земній кулі до збільшення схильних до посухи площ континентів аж уп’ятеро. Нині сильна посуха загрожує 2% усієї суші, а до 2050 року вона уразить 10% території. За дуже обережними оцінками, рівень Світового океану підніметься ще на 30-50 см, що призведе до часткового або повного затоплення багатьох прибережних територій, особливо в Азії, де живе чимало людей. На загал понад 100 мільйонів люду у світі живе на висоті менш, аніж 88 см над рівнем моря. Варто зауважити, що прибережні райони зазвичай більш економічно розвинені, і можливе затоплення їх у зв’язку з підвищенням рівня Світового океану призведе до величезних економічних збитків у багатьох країнах на всіх континентах. А внаслідок танення "вічної" мерзлоти величезні території Сибіру і півночі Канади перетворяться на болота, непридатні для життя людини. Таким чином з‘являться екологічні біженці, причому в кількості багатьох мільйонів людей в різних регіонах планети.

Істотно змінені термічний і водний режими вимагатимуть істотної перебудови структури сільськогосподарського виробництва, посівного матеріалу, умов боротьби зі шкідниками, збирання та збереження сільськогосподарської продукції тощо. Кліматичні зміни вплинуть на умови роботи транспорту. Країни Південної Європи, велика частина економіки яких побудована на індустрії літнього туризму, зазнають серйозних економічних збитків. Традиційний для європейців зимовий туризм в альпійських країнах також, образно кажучи, зійде на пси. Несприятливими є й прогнози розвитку туризму на Мальдівських і Сейшельських островах, і не лише там.

Загальне підвищення температури, особливо в зимовий період, дозволить комахам та іншим переносникам хвороб розширити ареали проживання. У зв’язку із цим до середини XXI століття прогнозується збільшення захворюваності на малярію приблизно на 60%. У багатьох регіонах прогнозують нестачу якісної питної води, що призведе до зростання інфекційних кишкових захворювань. Збільшення вмісту біозабруднювачів у повітрі викличе зростання алергічних розладів, астми, респіраторних й інших захворювань. Отож за оцінками експертів ООН, до середини XXI століття очікується близько 200 млн. кліматичних біженців, на утримання та облаштування яких знадобляться величезні фінансові ресурси.

Ще раз варто зауважити: йдеться не про песимістичний варіант прогнозу, а про "нормальний", якщо зусилля витрачатимуться не лише на боротьбу з наслідками кліматичних змін, а і з їхніми причинами, якщо здійснюватимуться спроби втримати нинішню ситуацію бодай у більш-менш прийнятних параметрах.

Що таке ці "прийнятні параметри", і в чому вони виходять за межі чинного донедавна стану справ у динаміці функціонування соціоприродних систем, можуть проілюструвати кілька прикладів.

Спершу щодо танення льодовиків Ґренландії, про яке вже йшлося вище. Коні Стеффен, директор Інституту досліджень навколишнього середовища при університеті Колорадо, підкреслює: "Вища температура навесні й восени подовжують період танення в Гренландії. Тому ми бачимо дедалі більше талої води, що витікає з-під товщі криги до океану. Зменшується відбивання сонячних променів, яке ми називаємо позитивним зворотним зв‘язком. За останні 15 років спостерігається постійне посилення танення криги". А це значить, що тільки внаслідок цього неминучим стає підіймання рівня Світового океану, наслідком якого може стати затоплення територій, де живуть сотні мільйонів людей. А загалом вчені кажуть, що швидке танення світових льодовиків так чи інакше торкнеться життя 40% населення Землі.

А у невеликій латиноамериканській країні Коста-Рика вимерли 17 видів амфібій, причиною чого науковці вважають грибкові хвороби. У свою чергу, поширення грибків стало наслідком глобального підвищення температури, наголошують дослідники інституту Costa Rica's National Biodiversity Institute. П’ять з цих видів тварин можна зустріти лише в Коста-Риці, тому їхнє зникнення може означати повне вимирання. Дослідження попередніх років теж пов‘язують скорочення популяцій тварин з глобальним потеплінням. Згідно з оглядом Global Amphibian Assessment, близько третини з 5743 відомих видів жаб та інших амфібій перебувають під загрозою вимирання. Вчені також вважають, що вимирання амфібій є передвісником невтішного майбутнього для інших видів тропічних лісів Коста-Рики. „Тотальне вимирання видів вже стало фактом”, - говорить Родріго Гамез, голова згаданого інституту. Вчені з біологічної станції Ла Сельва на півночі країни, якою керує Організація з дослідження тропіків при Університеті Дюка, виявили, що популяції амфібій скоротилися на 75% за останні 35 років. Точної причини цього дослідники ще поки назвати не можуть, але припускають, що підвищення температури повітря впливає також на рослини й уповільнює їхній ріст. Це призводить до зменшення листяного настилу на поверхні землі, в якому живуть та знаходять їжу чимало малих і великих тварин. Останнім часом в Коста-Риці також спостерігається зниження популяції мавп. Згідно з даними, наданими Альфо Піва, виконавчим директором Costa Rica's National Biodiversity Institute, їхня кількість зменшилася на 30%. Це все викликає особливе занепокоєння, бо незважаючи на те, що Коста-Рика займає всього лише 0.03% площі планети, вона є домом для 4% світових видів рослин і тварин.

Здавалося, чим загрожує людству вимирання мавп у якійсь країні Латинської Америки? Але якщо зважити, що згідно із доповіддю ООН, виголошеною 2007 року в Міжнародний день біологічного різноманіття, людська діяльність знищує три види тварин чи рослин щогодини, то можна прямо називати одну з головних загроз, які постали перед екосферою: скорочення розмаїття біологічних видів, зменшення багатства генофонду Землі, тобто руйнацію екологічних систем, в які включені люди. Чим конкретно може закінчитися така руйнація, можна говорити тільки на гіпотетичному рівні, але всі ці гіпотези належать або до похмурих, або до дуже похмурих.




Загроза глобальної кліматичної катастрофи: тут і сьогодні.
Стаття 1. Кліматичні зміни як реальність сьогодення


Загроза глобальної кліматичної катастрофи: тут і сьогодні
Стаття 2. Концепція Ломборга: пристосуватися, а не боротися



Сергій Грабовський


рейтинг: 87
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: