О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Українська православна символіка: чи дійсно хрест з навскісною перекладиною «російський»?

 04-06-2018 13:37 

У зв’язку з актуальністю створення єдиної помісної Української православної церкви все частіше лунають голоси про відмову від московських нашарувань в українському церковному житті і відновлення власне українських традицій – запровадження української мови у богослужінні, відродження давніх прийомів українського церковного живопису, співу та архітектури тощо. Між іншим, існує думка – відмовитися від використання у церковному вжитку хреста з навскісною перекладиною, оскільки він традиційно називається «руським».
Чи це дійсно так? Хрест «руський» чи «російський»? Заглибимося ненадовго в історію…

Як знаряддя страти, хрест у Римській імперії мав різноманітні форми – іноді це була просто вертикально поставлена колода або дерев’яний обтесаний брус, до якого засудженого прив’язували або прибивали цвяхами по руках і ногах і залишали вмирати голодною смертю, або це були два бруси, з’єднані посередині, так що хрест нагадував літеру Х. Вважається, що на хресті саме такої форми було розіп’ято святого апостола Андрія Первозванного, тому він має назву Андріївського.

Частіше хрест являв собою вертикальний брус, на вершині якого встановлювався коротший горизонтальний брус, до якого прибивались руки засудженого. Такий хрест нагадував літеру Т і використовувався під час масових страт, наприклад, після придушення повстання Спартака. Іноді на хресті закріплювалась дерев’яна дошка, на якій зазначались ім’я та провина засудженого (titulus crucis – напис хресний). За євангельським свідченням, на хресті Ісуса Христа було вміщено табличку з написом на трьох мовах: «Ісус Назарянин, Цар Юдейський». «І поставили над головою Його напис, що означав провину Його» (Мт. 27:37). Щоб розмістити табличку над головою засудженого, горизонтальний брус вміщувався не на верхньому кінці вертикального, а трохи нижче, так що хрест набував чотирикінцевої форми.

Щоб мати можливість дихати, засуджений повинен був стояти випростаним, спираючись на тверду основу. З цією метою його ступні прибивались до короткого горизонтального бруса, т.з. suppedaneum (підніжжя). Коли з часом розіп’ятого покидали сили і він втрачав свідомість, тіло звисало, грудна клітина стискалась і засуджений вмирав від задухи.

Щоб мертве тіло не обірвалось під власною вагою, у вертикальний брус забивався горизонтальний кілок (sedile – сидіння), який знаходився між ногами засудженого і приймав на себе його вагу. При зображенні Христового розп’яття цей кілок свідомо не зображується. Як зазначав письменник і богослов Дмитро Мережковський: «Мерзенного «кілка» у хресті Господньому не лише зобразити, а й помислити не можна: ось чому весь церковний, а потім і світський живопис зображує хрест з підніжною дощечкою».

До 9 століття на зображеннях Христового розп’яття підніжжя хреста мало кубічну або злегка видовжену форму. Подальша його видозміна відбулась поступово протягом 9-11 століть. Ось що з цього приводу писав дослідник православного церковного живопису історик Микола Покровський у 1892 році:
«На хрестах руських навскісна балка… є не чим іншим, як видозміненою формою старовізантійського підніжжя хреста. Видозміна форми відбулась поступово у період з 9 по 11 століття.

У фресках Києво-Софіївського собору кубічне стародавнє підніжжя вже перетворено у широку дошку, як і слід чекати від художника, мало знайомого з лінійною перспективою; у фресках нередицьких вже важко визначити первісне призначення підніжжя: широка дошка видовжена і поставлена навскоси. Можливо, руський іконописець таким поворотом дошки хотів вказати, що тіло Христа, як і голова, нахилені були на у правий бік; або ж ми маємо справу із звичайним невмінням зобразити належним чином підніжжя…

Форма ця полюбилась руським іконописцям, які стали повторювати її з чудовою послідовністю, а руські книжні люди під впливом тенденційного нахилу до символічних тлумачень надали їй вищого значення: «Чесо ради у хреста Христова подножек пишут десную страну подымшуся, а шуюю поникшу, да и главу Христос приклони на десно? Того ради Христос облегчи десную ногу, и подъяся кверху подножек, да отдаст грехи верующим Ему и во второе пришествие вознесуться горе во сретение Ему; а шуюю ногу того ради обнизи подножек, да неверующие Ему отягчают и снидут во ад. Главу приклони на десно, да приклонит вся языки веровати и поклонятися Ему».

Символіка ця не охоплює первісного виникнення «підніжжя» і повинна бути віднесена до пояснень post factum. Ніяких вказівок на неї у найдавніших пам’ятках писемності, як вже помічено св. Димитрієм Ростовським, немає, а пам’ятки речові свідчать, що до 12 ст. вона була неможлива через відсутність об’єкту для неї.»

Висновок: Хрест з навскісною перекладиною не «російський», а «руський», у церковному вжитку почав використовуватися не пізніше 11 століття за часів Київської Русі, лише пізніше запозичений російською церквою і тому підстав для відмови від нього немає.


Ігор Власенко


рейтинг: 35
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2018 Разработка: