О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


НОВИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД Freedom House "Чи слід Україні скасувати санкції проти російських інтернет-платформ?"

 04-12-2019 12:42 

Широкі санкції без чіткого обґрунтування обмежують свободу вираження поглядів

Україна змінила свій підхід до регулювання інтернету, запровадивши економічні санкції проти фізичних осіб і компаній з Росії в середині травня 2017 року, внаслідок чого було обмежено доступ до тисяч вебсайтів. Це поворотне рішення змінило українське онлайн-регулювання, протиставивши свободу вираження поглядів національній безпеці. Однак, механізм запровадження санкцій для блокування онлайн-ресурсів в Україні є досить неоднозначним і викликає багато запитань з точки зору верховенства права і прав людини, як зазначено в доповіді N ations in Transit (Країни перехідного періоду) «Чи слід Україні скасувати санкції проти російських інтернет-платформ?», опублікованій сьогодні Freedom House.

Було мало дискусій про своєчасність, пропорційність та ефективність цих санкцій — ці питання і досі залишаються актуальними. Через кілька років після їхнього введення стає зрозуміло, що ці заходи насправді завдали значної непередбачуваної побічної шкоди свободі слова, інформаційному простору та економічним інтересам України; до того ж, вони не допомогли значно просунутися в досягненні цілей, які влада запропонувала в обґрунтування своїх дій.

«Інтернет-санкції значно обмежують свободу вираження поглядів в Україні. Ця свобода охоплює право мати та розповсюджувати ідеї та погляди, навіть непопулярні або такі, що шокують», - зазначив Метью Шааф, Директор Представництва Freedom House в Україні. – «Ці санкції не є точковими, вони представляють загальні обмеження, які урізають доступ до багатьох ідей та поглядів, які не мають нічого спільного із війною з Росією і не можуть вважатися небезпечними. Те, яким чином ці санкції були впроваджені: без консультацій чи переконливих доказів того, що заблокований контент загрожує безпеці та демократії України, - є серйозним викликом верховенству права, яке лежить в основі демократії».

Санкції не змогли повністю позбавити українців доступу до заблокованих вебсайтів або завдати серйозного фінансового удару по російським компаніям, що також ставить під питання їхню ефективність. Користувачі, які продовжували використовувати заблоковані ресурси, внаслідок поглиблення їхньої ізоляції починали використовувати також й інші платформи, такі як Facebook і Twitter, котрі теж мають проблеми з дезінформацією. Просто блокуючи доступ, без прийняття інших заходів для ефективної протидії таким загрозам, як дезінформація, можновладц� �, фактично, у першу ж чергу підривають заявлені ними ж цілі введення цих санкцій.

«Санкції — це всього лише один інструмент серед інших, і навіть при правильному застосуванні вони можуть призвести до ненавмисної шкоди або потенційної зворотної реакції в довгостроковій перспективі», – зазначила Жейка Чакі, Директорка з досліджень у регіоні Європи та Євразії Freedom House. – «Обмежувальні заходи, такі як санкції, повинні доповнюватися іншими, далекоглядними та орієнтованими на розв'язання наявної проблеми. Балтійські країни можуть слугувати позитивним прикладом в цьому плані. Хоча вони застосовують заборони та блокув ання вебсайтів, міцна законодавча база гарантує, що ці заходи є точковими та підлягають оскарженню. Влада країн Балтії також зосереджується на підвищенні стійкості до дезінформації серед громадян та тісно співпрацює з громадянським суспільством і журналіст(к)ами у процесі розробки заходів реагування на ці складні загрози».

Досвід України та багатьох інших країн показує, що реакційне блокування доступу до інформації не є далекоглядним і навряд чи буде успішною довгостроковою стратегією протидії загрозам у цифрову епоху. Важливість свободи вираження поглядів є особливо очевидною та критичною у часи конфлікту, коли доступ до території та інформації є обмеженим. І хоча немає «срібних куль», у розпорядженні української влади є багато інструментів, які дозволили б більш адекватно збалансувати права людини та безпеку, досягаючи у той же час більш відчутних політичних результатів, ніж ті, яких досягнули завдяки санкціям. Серед них:
•Створення високоякісного та об’єктивного контенту, спрямованого на Україну;
•Проведення консультацій зі стейкхолдерами та експерт(к)ами перед введенням будь-яких обмежень чи прийняття рішень стосовно інформації та комунікаційних технологій;
•Уникнення загальних заборон на доступ до ресурсів і чітке обґрунтування будь-яких обмежень, з огляду на те, як вони допоможуть безпосередньо розв'язати проблему, зберігаючи повагу до і захист прав людини;
•Періодичне прозоре звітування про заходи, вжиті державою для захисту свободи вираження поглядів в умовах конфлікту, особливо якщо в рамках цих заходів були введені певні обмеження.

Повний список рекомендацій доступний у кінці звіту.

Читати аналітичний огляд українською: https://www.freedomonthenet.org/report/policy-brief/2019/chi-slid-ukraini-skasuvati-sankcii-proti-rosiyskikh-internet-platform

Читати аналітичний огляд англійською: https://www.freedomonthenet.org/report/policy-brief/2019/should-ukraine-drop-sanctions-against-russian-tech-companies







рейтинг: 20
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2019 Разработка: